35800          м. Острог

вул.  Татарська  122а

Рівненська   область

тел.     (03654)  2-37-54

факс   (03654)  2-37-54

vpu28_ostrog@ukr.net

 

Оновлено 11.02.2019 20:48

Выпадающее меню  


24.03.2019

День відкритих дверей


Правила прийому



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наше місто. Історична довідка


  1100

 

Місто Острог розташоване на південному сході Рівненської області у межиріччі річки Горинь та її притоки Вілії. Колись це місто входило в п’ятірку найбільших в Україні, а нині Острог – провінційний райцентр із кількістю населення в 15 тисяч осіб.

 

В економічному плані місто знаходиться в тіні розташованого неподалік (але в Хмельницькій області) поліса енергетиків Нетішина (і відповідно Хмельницької атомної електростанції). Хоча за туристичним потенціалом ці два міста-сусіди порівняти дуже важко.

 

Історія Острога почалася ще в часи Київської Русі. Ймовірно тоді й з’явилася назва „Острог” (в давньоруській мові острогами називали укріплені населені пункти), хоча місто називали ще й Острогобором та Остророгом. Вперше Остріг згадується в 1100 р. в Іпатіївському літописі.

 

Першим історичним володарем Острога був князь Данило Рюрикович (близько 1340 р.), який збудував на місці старих укріплень новий замок. Князь Данило став патріархом роду князів Острозьких - одного із наймогутніших та найвпливовіших, що протягом століть відігравав суттєву роль у політичному, економічному, містобудівному та науковому становленні української культури цілого регіону.

 

Протягом століть Острозькі були оплотом православ'я перед натиском латинської культури. Федір Данилович Острозький на схилі літ покинув мирську суєту і прийняв монашеський сан у Києво-Печерській Лаврі під іменем Феодосія. Там решту днів він провів у пості і молитві, а після смерті (близько 1490 р.) канонізований і причислений до лику святих.

 

Наступним володарем Острога був син Федора Василь, званий Красним. За його правління почався швидкий розвиток міста. В 1440 р. Василь розбудував фортецю, оточив її мурами, валами і оборонними вежами. Найяскравішою постаттю в родині Острозьких, безперечно, був внук Василя Красного, князь Костянтин Іванович (1436-1533 р.), гетьман литовський. За свою військову кар'єру він очолював військо у 33-х битвах, з яких програв лише дві. За ці військові заслуги він двічі удостоювався тріумфальних в'їздів у Вільно та Краків і отримав спадкове право користуватися печаткою червоного воску.

 

За його правління Остріг продовжував активно розвиватися. Князь Костянтин провів реконструкцію замку та замість старої дерев'яної замкової церкви звів нову, муровану. Контурне зображення цієї церкви є головним елементом гербу Острога. Костянтин запросив сюди першодрукаря Івана Федорова, який надрукував тут славнозвісну Острозьку біблію (1581 р.). Син Костянтина - Ілля - відомий своїми любовними пригодами красень, в Острозі бував рідко, надаючи перевагу пишному краківському двору королеви Бони. Король Зигмунт Старий, пам'ятаючи заслуги батька, багато йому прощав. Ілля одружився з Беатою Костелецькою, в якої янгольська врода поєднувалася із владним, примхливим характером. За кілька місяців після весілля Іллю знайдено мертвим у ліжку. Дочка Гальшка, що народилася уже після смерті батька, на тривалий час стала заручницею у боротьбі за Остріг матері з дядьком - Костянтином Василем Острозьким.

 

У довготривалій боротьбі за родове гніздо переміг все ж таки князь Костянтин Василь. Попри все, це була видатна історична особистість. Він проявив себе як талановитий воєначальник, мудрий політик та господар. Йому належало 80 міст, 2760 сіл з двома мільйонами моргів землі. До княжої казни щороку надходило 1200000 злотих. На кінець XVI ст. населення Острога становило біля 5 тис. мешканців, тобто за чисельністю місто поступалося в Україні лише Львову, Києву, Кам'янцю-Подільському та Білій Церкві. Воно неодмінно позначалося на всіх основних європейських картах того часу. В той час в Острозі діяло 16 ремісничих цехів. Князь Костянтин Василь проживав у Острозі постійно. За його правління замок частково перебудовано у стилі пізнього ренесансу.

 

Острог став центром наукового життя краю, улюбленим містом філософів, вчених та отців церкви. Тут діяли школи, академія, друкарня, де видавалося багато книг латинською та давньоукраїнською мовами. Протягом 1589 р. тут тривалий час гостював Царгородський патріарх; Ієремія. Бувало тут багато латинських і протестантських: теологів, славетних лікарів, прекрасних ораторів, астрономів, математиків. Та, як мовить легенда, над князем тяжіло прокляття знедоленої Гальшки. Він мав нещастя пережити четверо своїх дітей. Сам помер у глибокій ста рості 21 березня 1608 р. Останній його син Януш перейшов на католицизм. Одружений він був тричі, але синів не дочекався. Рід Острозьких згас і замком володіли по черзі: Заславські, Вишневецькі, Сангушки, Любомирські, Яблоновські.

 

Із міських фортифікацій збереглися фрагменти мурів і дві брами: Татарська і Луцька, у останній міститься тепер музей книги. У давній княжій резиденції нині краєзнавчий музей, який був відкритий іще 1916 року з ініціативи Братства імені князів Острозьких. 1981 року на базі музею було створено Державний історико-культурний заповідник м. Острога. Сьогодні до складу заповідника входять: крає­знавчий музей з історичним та художнім відділами, який знаходиться у Мурованій вежі XIV ст.; другий в Україні Музей книги та друкарства відкритий у відреставрованій Луцькій вежі XIV ст.; Нова (або Кругла) вежа XVI ст., Богоявленська церква (XVI ст.) із надбрамною дзвіницею.

 

Вежа Мурована належить до типу житлових оборонних башт середньовічної Волині, про що свідчать кам'яні стіни завтовшки 2,0 - 2,6 м.

 

Нова (Кругла) башта збудована на початку XVI ст. Висота триярусної споруди з боку оборонного рову збільшується завдяки цокольному ярусу. Внутрішній діаметр башти -13м, товщина стін нижнього ярусу 3,5 м. Другий ярус завершують машикулі - бійниці на кам'яних фігурних кронштейнах, призначені для обстрілу підошви стін башти. Завершується башта фігурним аттиком.

 

І хоча замок в Острозі знаходиться не "на шляху туриста", враховуючи віддаленість від головних автошляхів, все ж радимо відвідати його, так як це один із добре збережених замкових комплексів із цікавою експозицією. А уже будучи в Острозі обов'язково побувайте у монастирі оборонного типу у Межирічах, за три кілометри від Острога по дорозі на Кременець.

  2019

Герб міста


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Професійно-технічна освіта України Управління освіти і науки рівненської облдержадміністрації Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти Рівненської області

Український центр оцінювання якості освіти  

Острозька міська рада Острозька районна рада Ostrog Media Portal

 

Выпадающее меню


ДПТНЗ "Острозьке вище професійне училище" 2010-2019